Модуль 8

Форма оцінювання учнівської роботи доволі громіздка. Знаю багатьох учнів, у яких лише перший погляд на таку форму відіб'є будь-яке бажання її заповнювати: справді, стільки "букавок"! Для учнів старших класів її потрібно дещо відкоректувати, з врахуванням сьогоднішніх реалій. Форма повинна містити мінімум текстової інформації і максимум малюнків (за повною аналогією до коміксів) - лише в такій подачі вона сприйматиметься більшістю сучасних учнів. На жаль :(

Що ж до об'єктивності самооцінки - про це, мабуть, варто поговорити з психологами. Чи всі люди здатні критично оцінити себе? Навіть після довгих та ретельних тренувань? Чи зможуть це зробити, приміром, холерики чи сангвініки?

Модуль 7

Створення учнівської роботи - етапна віха курсів. Колись таке дійство було, мабуть, найважливішим серед усіх модулів. Пригадую, на перших курсах робили і презентації, і публікації, і веб-сайти. Підготовка цих робіт займала левову частку часу. Тепер - лише одна учнівська робота, що досить приємно.

Зрозуміло, що раніше за мету таких робіт ставилось освоєння більшості інструментів MS Office - Power Point та Publisher. Тепер, коли практично всі офісні інструменти вчителями освоєні, йдемо в Інтернет! Викликає деякий подив, що у 10 версії недостатньо багато часу відведено "хмарним" технологіям. Мабуть, це ще в майбутньому. Хоча Google-документів та диску вже достатньо для ентузіастів. Якщо 10 версія - мережева, то якою стане наступна версія? І чи буде вона?

Модуль 6

Сучасні інтернет-технології дають справді надзвичайно багаті можливості для спілкування, а блоги - неоціненний спосіб представлення результатів робіт учнів. По-перше, до блогу мають доступ будь-які зацікавлені читачі. По-друге, предявлення своєї роботи "всьому світові" стимулює більш відповідальний підхід учнів до результатів своєї проектної роботи. По-третє, коментарі інших читачів твого блогу є потужним способом оцінювання роботи, розвитку критичного мислення, привчає учнів до глибокого аналізу чужих та своїх робіт та помилок, розвиває навички культури спілкування.

Щоправда, все це стосується лише небайдужих учнів. Однак існує категорія дітей, яким всі ці "забавки" здаються несерйозними та дитячими. Сфера їх інтересів лежить поза межами нашої досяжності, і втягнути таких учнів у творчий порцес - це ще та задача...

Розмітка вікі-сторінок дещо ускладнена - не вистачає зручної операційної панелі, аналогічної офісним додаткам, багатьом CMS чи хоча б тим же блогам. Мабуть, вікі-сторінки менш доступні для учнів, і роьоту з ними варто пропонувати лише найбільш "порсунутим" учням. До того ж, звідки взяти час на освоєння навичок розмітки і форматування таких сторінок?

Модуль 5

Інтернет для учнів - що може бути ... кориснішим? шкідливішим?

Для методу проектів - це золоте дно. А звідкіля ще отримати таку кількість інформації та картинок? Однак це і зло - у багатьох випадках можна скористатись вже готовою інформацією, особливо не напружуючись (видати продукт чужих мізків за свій). Звісно, творчі учні таким не зловживають - але не всі учні є творчими особистостями. І велика проблема у проектних роботах - "інтернетний рефератизм", коли просто систематизується (у кращому разі) чи просто копіюється чужа інформація. Звісно, учні зовсім не зобов'язані заявляти про плагіат чи робити посилання на "позичений матеріал". І знову вчительська інтуїція - основний критерій оцінювання таких робіт.

Що стосується інтернет-інструментів для спілкування учнів - то їх вивчають лише з 10 класу. Що ж тоді робити вчителям у молодших класах? Самостійно навчати учнів роботі, наприклад, зі Скайпом, чи пропонувати цим зайнятись вчителеві інформатики у позаурочний час? Проблема...

І як добре, що користуватись інтернет-ресурсами можна безкоштовно (звісно, з дотриманням авторських прав)!

 

(зображення з сайту http://g4.mk.ua :)))

Модуль 4

Оцінювання... Половина роботи вчителя, яка займає більшу частину його часу.

Метод проектів пропонує формуюче оцінювання - реально одна з найпотужніших його речей, які можна використати у шкільній практиці. Чітка систематизація, величезний банк методів та інструментів оцінювання - просто чудово. Єдиний мінус: якщо впровадити все це у реальне життя, то оцінювання діяльності учнів займатиме 90% усього часу життя вчителя. Перевірка (чи навіть швидкий огляд) всіх контрольних списків, форм оцінювання і самооцінювання кожного учня - скільки все це займе часу?

Можна тішити себе думкою, що все це більше потрібне учням, а не вчителю, і не обовязково все це контролювати. Але ж ми знаємо учнів: немає контролю - немає і віддачі, лише постійний контроль стимулює подолання природних лінощів. Впроваджувати лише елементи - це вихід.

 Варто чітко виділити 5 цілей оцінювання (і, відповідно, розробляти під них потрібні інструменти):
1.Визначення навчальних потреб учнів
 2.Спонукання учнів до самоспрямування у навчанні та співробітництва
 3.Відслідковування прогресу в навчанні учнів
4.Перевірка розуміння учнями особливостей власного мислення та спонукання їх до самопізнання
5.Визначення рівня здобутих учнями знань та отриманих навичок

Оцінювання:
Для виявлення навчальних потреб учнів: вивчення робіт учнів, графічні схеми, таблиці ЗХД, мозкова атака.


Організаційні форми проведення самооцінювання:
Контрольний список оцінювання, проведення рефлексії у блогах, написання рецензій на роботу товаришів, форми оцінювання та самооцінювання, відгуки від однолітків,

• чіткі критерії оцінювання від самого початку проекту;

зразки та приклади якісних робіт та рекомендації щодо їх підготовки;
можливість відслідковувати свій прогрес у навчанні;
можливості для надання конструктивного зворотного зв’язку від інших учнів та отримання коментарів від інших для покращення своєї роботи.

Модуль 3

Котрий раз переконуюсь, як важко формулювати ключові та тематичні запитання. Варто десь зробити банк таких запитань, щоб полегшити роботу вчителям - тим паче, всі ми працюємо з одними навчальними програмами в одному світі.

Проектна діяльність учнів - справді дуже хороша річ. І ці запитання - неваловажна частина методу. САМОСТІЙНИЙ пошук знань та компіляція здобутої інформації - надзвичайно цінна риса для учнів. Однак, щоб не викликати відразу внаслідок надмірного перевантаження, проекти не можна робити одночасно з кількох навчальних предметів. Цей метод спрацює, якщо учень виконуватиме свій проект (сам чи у групі) певний час (кілька тижнів), а потім зможе відпочити від роботи, відновити сили і бажання. Причому чим інтенсивінше учень працював, тим тривалішим повинно бути відновлення. Згадаємо учнівські наукові роботи ШНТУ - вони виконуються лише ОДИН раз на рік, лише у цьому разі робота буде повноцінною

І рефлексія - ще один непоганий момент у самооцінюванні учнів. Знову ж таки, не для всіх. Не кожен має схильність ділитися думками з іншими чи з собою Природу не відміниш.

Дивна ситуація - нас чекає повномасштабна війна - а ми робимо вигляд, що нічого не відбувається. Цікаво, чи встигнемо ми завершити ці курси?

Модуль 2

Метод проектів - дійсно хороша штука. Однак навчання за таким методом вимагає багато затрат часу у учнів (на самостійний пошук інформації, на компіляцію знайдених матеріалів, створення звітів про нього). Якщо ще згадати кількість навчальних предметів та уявити собі, що від завтрашнього дня всі вчителі почнуть навчати дітей за цим методом, то можна лише поспівчувати школярам, які опиняться в такій ситуації - уявіть, що вони одночасно готують проекти, скажімо, з географії, біології, фізики, хімії, математики та ще кілької предметів. А ще ж потрібно виконувати практичні і лабораторні роботи, розвязувати задачі, вчити теоретичний матеріал. Якість таких проектів буде зрозумілою.

Крім того, ніхто не відміняв поділу учнів на лінивих і працьовитих. Чи захочуть не зовсім працьовиті учні нести щоденно такий тягар? Якщо вони й домашніх завдань не хочуть виконувати, а друковане слово для них - що кадило для нечистої сили.

З усього вищевказаного випливає...

Сучасні освітні програми повинні взяти всі кращі риси від цього методу і змінитись, пристосуватись до нього. Але при цьому потрібно перебудувати всі програми, на що піде ще багато років. Хоча, якщо ми хочемо сформувати у учнів навички 21 століття, це колись потрібно буде робити.

Звернути увагу: навчальний проект - це "5 П": 

• проблема
• планування
• пошук інформації
• продукт
• презентація продукту

Модуль 1

Модуль перший – мабуть, найскладніший. Зміна обстановки, зміна способу життя та діяльності – не найкращий спосіб стимуляції навчальної діяльності. Мабуть, було б краще організовувати курси дистанційно, з відривом від роботи – мабуть, це дало б кращі результати, ще й державні кошти зекономило б. Шкода, що інтернет-технології ще недостатньо проникли у наше повсякденне життя. А ще це «дежа-вю», кумедне і мало потрібне.   

Ознайомився з змістом курсів, вибрав для себе запитання, на які варто звернути особливу увагу на курсах. Сподіваюсь, що знання, отримані на курсах, знадобляться у майбутньому. Є можливість ще раз пропрацювати матеріал, на цей раз вже вдумливо, без поспіху.

    Серце мліє від радощів, що знову створюю свій блог і твій інтернет-щоденник читатимуть інші люди (така вже у них робота). І як я без цього жив досі? Все життя намарне :)).

   А надворі - сонце, спокій і звуки музики з вулиці. Ляпота!

 (Зображення взято з сайту http://sovxoz.com)