Метод проектів - дійсно хороша штука. Однак навчання за таким методом вимагає багато затрат часу у учнів (на самостійний пошук інформації, на компіляцію знайдених матеріалів, створення звітів про нього). Якщо ще згадати кількість навчальних предметів та уявити собі, що від завтрашнього дня всі вчителі почнуть навчати дітей за цим методом, то можна лише поспівчувати школярам, які опиняться в такій ситуації - уявіть, що вони одночасно готують проекти, скажімо, з географії, біології, фізики, хімії, математики та ще кілької предметів. А ще ж потрібно виконувати практичні і лабораторні роботи, розвязувати задачі, вчити теоретичний матеріал. Якість таких проектів буде зрозумілою.
Крім того, ніхто не відміняв поділу учнів на лінивих і працьовитих. Чи захочуть не зовсім працьовиті учні нести щоденно такий тягар? Якщо вони й домашніх завдань не хочуть виконувати, а друковане слово для них - що кадило для нечистої сили.
З усього вищевказаного випливає...
Сучасні освітні програми повинні взяти всі кращі риси від цього методу і змінитись, пристосуватись до нього. Але при цьому потрібно перебудувати всі програми, на що піде ще багато років. Хоча, якщо ми хочемо сформувати у учнів навички 21 століття, це колись потрібно буде робити.
Звернути увагу: навчальний проект - це "5 П":
- проблема
- планування
- пошук інформації
- продукт
- презентація продукту
Немає коментарів:
Дописати коментар